Карпатське море: озеро, що лишилося від недобудованої ГЕС

«Карпатське море» — так звуть невелике бірюзове озеро в долині Стрию біля сіл Сопіт і Довге, від нас 37 км, трохи менше години машиною. 1979 року тут задумали водосховище й гідроелектростанцію, але гора не витримала будови, і її покинули. Лишилися озеро, бетон над річкою, тунелі в горі й села, звідки людей виселили заради моря, якого так і не стало. Якщо у вас діти восьми й тринадцяти років, я б склала день так: зранку Тустань, потім озеро, по обіді водоспад Сопіт і ввечері вдома. Восьмирічному тут найцікавіше бірюзова вода, а влітку — рожеве латаття на ній. Тринадцятирічному — бетон недобудованої греблі й історія, чому моря так і не налили. Купатися я б тут не стала, а покупатися можна вдома, в Опорі через дорогу.

Коротко: день від хати

Котре це «море»

Карпатським морем звуть і туман над долинами, і Вільшанське водосховище на Закарпатті, яке ще звуть Закарпатським морем, і озеро Молодості біля Буковеля. А ми поїдемо на Стрий, між Сопотом і Довгим, де море почали будувати й не добудували. Це на межі Сколівщини й Східницької громади.

Що тут будували

1979 року затвердили проєкт водосховища на Стрию на 200 мільйонів кубометрів, з гідроелектростанцією, а вода мала йти Львову. Тоді обіцяли найвисокогірніше водосховище у світі, а згодом і курорт. Будували у три зміни, вночі під прожекторами, і будову охороняли.

Наприкінці 1980-х гора почала сповзати й пошкодила дамбу. Потім невдалий вибух дав тріщини по всій горі, і для великих споруд вона вже не годилася. Проти будови виступали й люди, а з розпадом СРСР її остаточно заморозили. Не всі про це шкодували: експерти попереджали, що прорив греблі зачепив би сусідні села й навіть місто Стрий, а сама будова — мінеральні джерела, серед них «Нафтусю».

Під воду мали піти Довге, Рибник, Кропивник і Перепростиня. Звідти виселили 385 родин, а майже половина виселених із Довгого так і не повернулася. До озера ви їдете через хутір Ровінь, і назва його, кажуть мовознавці, від «ровень» — рівного поля біля річки. У 1960-х тут стояло 77 хат, а 2021 року — близько десяти.

Тринадцятирічному сподобається, що недобудову звуть «Бетонною совою», а ще чутки, ніби тут будували таємний військовий об'єкт. Жодних документів про це ніхто не показав, а будову, за джерелами, зупинили гора й гроші.

Що там лишилося

Озеро невелике, з незвичною бірюзовою водою, а влітку на ньому цвіте рожеве латаття. Про нього найчастіше й пишуть ті, хто тут був: «Вода чистесенька, практично прозора, а колонії водяних лілій — це краса». Латаття не рвіть, хай цвіте й тим, хто приїде після вас. Довкола — бетонні переливи над Стриєм, водозабір, будинки для персоналу і тунелі в горі, заввишки близько шести метрів і завдовжки сотні метрів. Від озера до водоскиду близько 700 метрів.

У тунелі й на бетон переливів я б не лізла й дітей не пускала: у тунелях вода і може обвалитися, а бетон у дощ слизький. Дивитися на все це я б радила з берега.

День довкола «моря»

Це день на весь світловий час, за кермом вийде близько двох з половиною годин. Зранку Тустань: скелі фортеці й музей, де малим найцікавіше біля макета і в кріслі воєводи, про це я писала в статті «Тустань: як доїхати машиною, де стати і що показати дітям». Біля скель є біотуалети, і я б зайшла туди перед дорогою, бо біля озера туалету немає. Від Тустані повертаєтеся тією ж дорогою до Підгородців і там звертаєте на Сопіт.

Обідати я б сіла біля води, з термосом і бутербродами, бо кафе там немає: латаття під боком, бетон переливу навпроти. По обіді — водоспад Сопіт, через те саме село, яким ви їхали до озера. Від машини до води там 5–10 хвилин крутим спуском. Якщо з вами лише тринадцятирічний і він любить полазити, замість Сопоту можна податися на водоспад Лазний біля Довгого, близько 7 км від озера. Але туди веде довга кам'яниста ґрунтовка, а від машини ще пів години пішки, наприкінці з підйомом. Про обидва водоспади — у статті «Водоспади біля Сколе: Гуркало, Сопіт, Лазний і Кам'янка».

Як доїхати й де стати

Від хати їдете трасою М-06 через Сколе, у Верхньому Синьовидному звертаєте на Урич і їдете долиною Стрию через Корчин і Крушельницю, як до Тустані. У Підгородцях — ліворуч на Сопіт, далі через міст на правий берег Стрию і через Ровінь. До Сопоту асфальт, а останні приблизно 2,5 км — щебінь і ґрунт, під кінець трав'яна колія. Облаштованої стоянки немає: машину лишаєте на ґрунті біля води, як усі, і дорогу нікому не перегороджуйте. Якщо колія здасться глибокою для вашої машини, лишіть її біля інформаційного стенда в Ровені: звідти до води близько кілометра пішки.

Кафе, туалету й магазину поруч немає, найближчий магазин за 5 км. Тож беріть воду й обід, пакет для сміття, бо на сміття тут скаржаться найчастіше, засіб від кліщів і міцне взуття для ґрунтовки й бетону. Зв'язку там може не бути, тож карту я б завантажила в телефон заздалегідь. Улітку тут буває людно.

Чесно скажу одне: цей день — лише на суху погоду, бо після дощу розмокає ґрунтовка до озера, а навесні й на початку літа, коли Стрий повноводий, дорога буває слизька.

Чи можна тут купатися

Пляжу й рятувальників тут немає, а на березі, пишуть, стоїть табличка про небезпечну глибину. Місцеві кажуть, що дна тут ніхто не дістав. Хай це й переказ, але справжньої глибини не знає ніхто. Купатися тут ніхто офіційно не дозволяв і не забороняв, і дехто купається, але з дітьми я б не ризикувала.

Ще кому що

• Малим: латаття й камінці біля берега, пікнік, але без руїн. З ними я б заїжджала сюди на годину, після Тустані.
• Компанії: пікнік біля води і вид на долину Стрию й дамбу з оглядової точки «На долину Стрия та Дамбу». За картою туди під'їжджають машиною, а від дороги ще близько 350 метрів пішки.
• Бабусі: їй цікавіше в Тустані чи Східниці, а сюди — якщо любить історію і не боїться ґрунтовки. Про Східницю — у статті «Східниця: що подивитись за один день і як пити воду».
• Тим, хто хоче спокою: «море» — це пів дня, а по обіді вже вдома, річка через дорогу й чан.
• Узимку: я б не їхала, бо як тоді з ґрунтовкою, ніхто не пише.

А ввечері — вдома

Повертаєтеся додому, і за довгим столом день можна скласти докупи. Тринадцятирічному — як гора сповзла й не дала затопити долину, восьмирічному — латаття на озері, якого не мало бути. А туман, від якого «моря» в Карпатах теж беруть назву, лягає й на схили над Опором, як на цьому фото. Улітку покупатися можна в нашій річці через дорогу: біля хати облаштований підхід до води. Гості пишуть, що після прогулянки в горах класно посидіти в чані, тож якщо ввечері захочеться в чан, напишіть нам ще з дороги.

Напишіть, на які дати хочете приїхати і скільки вас буде.

Написати в Telegram

Питання про Карпатське море

Читайте також

• «Водоспади біля Сколе: Гуркало, Сопіт, Лазний і Кам'янка»
• «Тустань: як доїхати машиною, де стати і що показати дітям»
• «Східниця: що подивитись за один день і як пити воду»
• «Відпочинок у Карпатах з дітьми: поради батькам»
• «Сколівські Бескиди: маршрути від легких до вершин»
• «Гребенів: село над Опором, куди їдуть по тишу»