Східниця на один день: джерела в лісі, нафта й Тустань поруч

Про Східницю зазвичай пишуть з боку Трускавця і Львова: бювети в центрі, черги, курортні вулиці. Від нас ви заїжджаєте з іншого боку — через Урич, повз Тустань, і перше, що бачите, — джерела в лісі на околиці. Тож я б складала Східницю з Тустанню в один день: зранку скелі, після обіду вода й прогулянка, а ввечері година дороги додому.

Коротко: Тустань і Східниця за день

Дорога і ранок у Тустані

Їдете через Сколе трасою М-06, у Верхньому Синьовидному звертаєте за вказівником на Урич і далі через Корчин, Крушельницю й Підгородці. Асфальт, і Тустань стоїть просто на шляху, менше години від хати. На скелі закладайте година-дві, а обід — біля входу або з термоса. Як скласти ранок і де там лишити машину, я розписала в статті «Тустань: фортеця на скелях».

Дорогою Щепановського

Від Урича до Східниці лишається менше 10 км. Цю дорогу почала прокладати ще 1894–1895 року фірма нафтопромисловця Станіслава Щепановського. А близько 1900 року курортники Трускавця й Дрогобича слали по Європі листівки з урицькими скелями, і на одній з них, 1900 року, панорама Східниці й скелі стоять поруч. Тож ви повторюєте маршрут, яким курортники їздили понад сто років тому, тільки у зворотному напрямку.

Через Трускавець і Борислав нам вийшов би гак, тож той бік я б не радила. З нашого боку дорога приводить просто до джерел у лісі, і там є де стати машиною й посидіти.

Джерела в лісі

З нашого боку перші — джерела під номерами 25 і 26. Вони стоять під одним навісом у лісі. Людей тут менше, ніж у центрі, бо від центру далеченько. Вода в них різна на смак, тож спробуйте з обох.

Від цих джерел починається екостежка «Від Східницьких джерел до Сколівських Бескидів», її відкрили у вересні 2026 року. Це коло на 620 метрів з тринадцятьма пунктами. Коло коротке, а сорок хвилин виходить через зупинки біля пунктів. Чи пройде візок, я не певна, тож малого краще взяти в ноші.

Вода: спробувати — так, пити курсом — після лікаря

У Східниці кілька десятків джерел і свердловин, а відвідувачам доступна вода з десяти джерел і трьох свердловин. Води тут різні. Кілька з них, зокрема біля джерел 25 і 26, — типу «Нафтуся»: слабомінералізована вода з органікою нафтового походження і легким запахом нафти. Найвідоміша «Нафтуся» — у Трускавці, а тут вода подібна.

Головне про «Нафтусю»: на повітрі з неї вивітрюються леткі речовини, заради яких її п'ють, тому п'ють її біля джерела, і з собою вона не везеться. Курсом таку воду призначає лікар. Не кожному вона підходить, і, як каже геологиня, що вивчає ці води, можна собі нашкодити, якщо випити не ту. Якщо у вас проблеми з жовчним міхуром чи нирками, а надто камені, спершу обов'язково спитайте лікаря. Тому моя порада проста: спробувати на смак — так, а пити курсом — лише після розмови з лікарем.

Інші води біля бюветів і джерел набирають з собою, тож візьміть невеликі пляшки. Одне джерело в парку — лише для вмивання.

Центр: бювети, парк і церква

Від джерел у лісі до центру близько півтора кілометра: пішки хвилин двадцять, або під'їдьте машиною. У центрі облаштовані бювети. Найбільший — «Питтєва галерея» на вулиці Шевченка. Поруч парк Пантелеймона Цілителя з лавками, альтанками й майданчиками, де можна посидіти й відпочити з дітьми.

Я б обов'язково зайшла до церкви Петра і Павла: вона мурована, 1901 року, з позолоченими куполами, і це головна прикраса селища. У центрі є й дерев'яна церква на Замковій горі, дерев'яна синагога, яка тепер молитовний дім, і арт-об'єкти «Писанка» та «Молекула води». А музей Омеляна Стоцького, людини, що відкрила ці води, з квітня 2026 року в будівлі школи на вулиці Промисловій.

Нафта раніше за воду

Східницю спершу знали не за воду, а за нафту, яку місцеві звали ропою. Її тут відкрили 1858 року, а в 1890-х Східниця стала першою в Галичині за видобутком: сюди їхали підприємці з Німеччини, Британії, Бельгії, Франції й США. Звідси й дорога Щепановського, якою ви приїхали.

А славу курорту дав Омелян Стоцький, місцевий інженер на пенсії. У 1956–1973 роках він відкрив і обстежив джерела, а 1976-го Східниця стала оздоровницею.

Кому Східниця

• Старшим і тим, хто хоче спокійно: короткі прогулянки між джерелами, парк, церква, посидіти в лісі біля джерел.
• Дітям: окремих розваг для малих тут небагато, тож я б брала Східницю пів днем після Тустані. Для них — коротка екостежка і майданчики в парку.
• Підліткам: вежа на Цюхів Верх або Ямельницькі скелі дорогою назад.

Дорогою назад

Якщо з вами підлітки, на схід від центру є вершина Цюхів Верх з п'ятнадцятиметровою оглядовою вежею 2022 року. З неї видно Трускавець, Борислав і Дрогобич. Туди ведуть марковані стежки, одна закінчується біля джерела, тож це радше прогулянка для тих, хто любить ходити.

А на зворотній дорозі можна звернути до Ямельницьких скель: пісковик заввишки 20–35 метрів, але стежку туди знайти непросто.

А ввечері — вдома

Назад та сама година, через Урич і Сколе, і ще раз повз скелі, до яких курортники їздили сто років тому. Влітку ви вдома ще до темряви, а ввечері довгий стіл і чан, якщо скажете, щоб розпалили. Таким спокійним днем добре перебити походи, і про дні без поспіху я писала в статті «Спокійний відпочинок у горах».

Напишіть, на які дати хочете приїхати і скільки вас буде.

Написати в Telegram

Питання про Східницю

Читайте також

• «Тустань: фортеця на скелях»
• «Гребенів і що поруч»
• «Спокійний відпочинок у горах»
• «Відпочинок у Карпатах з дітьми»